Еозинофільна гранульома у кішок: симптоми та лікування, фото

Запальна патологія шкіри, що включає три форми захворювання, що відрізняються за характером і симптоматикою. Головною причиною виникнення вважається алергічна реакція, що проявляється на всіх ділянках тіла. В більшості випадків алергія виникає на укуси комах: бліх, кліщів.

За місцем локалізації та характером ураження розрізняють такі види хвороби:

• безболісне еозинофільне виразка;
• еозинофільна бляшка;
• еозинофільна гранулема.

Безболісні виразкові ураження

Безболісні виразкові ураження локалізуються в області верхньої губи у кішки.

Така поразка можлива на обох сторонах губи. Розростається виразковий осередок швидко, виражається припухлістю запаленої зони. В особливо запущених випадках запалюватися лицьова зона повністю і поширюватися далі на шию, спин, кінцівки.

Еозинофільна бляшка

Еозинофільна бляшка характеризується червоним кольором на поверхні.

Як правило, бляшки проступають в області живота, але можуть поширюватися по всьому тілу.

На вигляд бляшки нагадують великі нарости з яскравою червоною поверхнею. На місці виникнення бляшок стрімко випадає шерсть, і весь час їх наявності волосся не росте через те, що поява наростів супроводжується сильним свербінням, і тварина постійно облизує хворе місце.

Еозинофільна гранулема

Безпосередньо гранулема найчастіше виникає на лицьовій частині, шиї, голові, за вухами, спині та лапах тварини, велике скупчення вузликів спостерігається в зоні язика та піднебіння, на губах, в області задніх лап.

Гранулема виглядає як невеликі ущільнення, на місці яких присутні лисиці, так як шерсть на хворому місці не росте.

Клінічна картина та діагностика

Еозинофільна гранулема, як правило, викликає сильне свербіння у тварини.

Основні симптоми – новоутворення на шкірі різної локалізації та характеру.

Зазвичай больового синдрому немає, але через сильну сверблячку можливі розчісування, які можуть запалюватися і створювати сприятливе середовище для розмноження бактерій. Внаслідок того, що виразки можуть бути присутніми в роті або на губах, тварина зазнає труднощів із вживанням їжі та води, внаслідок чого різко втрачає у вазі, спостерігаються ознаки зневоднення. І також у місцях ураження можуть запалюватися та припухати лімфатичні вузли.

Особливості діагностування

Слід обов`язково здати алергічні проби.

Основа діагностування – диференціація з інших захворювань. Необхідно виключити грибкову інфекцію, бактеріальну чи вірусну, також відрізнити від різних новоутворень. Слід перевірити на предмет розвитку чи відсутності абсцесів, ідіопатичних патологій. Лікар проводить необхідне гістологічне дослідження, виявляє наявність у тканинах еозинофілів та запального процесу. Проводяться алергічні проби.

Лікування еозинофільної гранульоми

Зважаючи на те, що досі точиться суперечка про справжнього збудника захворювання, терапію спрямовують на усунення вторинного фактора.

1. У всіх випадках розвивається запалення та створюється бактеріальне середовище, тому доцільним буде призначення антибіотикотерапії, яка значно знизить зростання хвороботворних мікроорганізмів та покращить загальний стан тварини. Тривалість курсу приблизно двадцять один день.
2. Як правило, лікування гранульоми повністю залежить від ступеня тяжкості та спровокованого фактора. Рекомендовано застосування глюкокортикостероїдних препаратів для усунення запального процесу та зниження свербежу.
   

   Ветеринар може призначити глюкокортикостероїдник препарати для усунення сверблячки.

3. Котам похилого віку рекомендується проходити тривалий курс через те, що в організму знижені резистентні властивості і буде потрібний більш тривалий час для настання ремісії. Однак до подібного методу слід підходити обережно і при найменшому погіршенні, необхідно перейти до більш щадних методів.
4. Допустимо призначення антигістамінних препаратів для зняття алергічного сверблячки.
5. Призначаються імунодепресанти у вигляді циклоспорину або хлорамбуцилу. Дані ліки усувають аутоімунну причину недуги.
6. Застосування гормонального препарату гідрокортизону впливає на загальну картину лікування. Для тривалої ремісії рекомендовано метилпреднізолону ацетат. Курс лікування досить тривалий і може тривати близько десяти тижнів.
7. Крім іншого необхідно збалансувати харчування тварини і насамперед усунути продукти, на які реагує вихованець.
   

   Збалансоване харчування є важливою складовою здоров`я вихованця.

8. Ввести меню їжу, що вважається гіпоалергенною, а саме таку, якою до цього в меню кішки не було.
9. Дієта повинна тривати весь лікувальний період, до настання повного одужання.
10. У деяких випадках, щоб уникнути рецидиву, доцільно дотримуватися щадного харчування до кінця життя кота.
11. Необхідно провести повну обробку шерстного покриву для усунення комах за допомогою антиблошиних препаратів.
12. Обмежити прийом або зовсім скасувати раніше прописані медикаменти, якщо такі були.
13. При недостатній результативності лікарськими засобами допустимо хірургічне висічення виразок. Прогноз у подібної недуги складний, все залежить від першопричин, ступеня тяжкості та ефективності застосування лікування.
14. Протягом усієї терапії імунітет тварини слід підтримувати за допомогою харчових добавок, містять вітаміни і всі корисні для організму речовини.
    

    Харчові добавки та вітаміни допоможуть відновити імунітет кішки.

Потрібно окремо відзначити, що доглядати та давати всі необхідні ліки можна і в домашніх умовах, але лише за призначенням ветеринарного лікаря.

Самолікування та висновки

Самолікування загрожує не тільки для вихованця, але і для господаря, так як недуга може становити небезпеку і для людини. Доглядаючи хворого кота, слід бути особливо обережним і дотримуватися всіх норм санітарії та особистої гігієни для власної безпеки.